- пригнати
- [приегна/тие]
приежеину/, приежеине/ш, приежеинеимо/, приежеинеите/; нак. приежеини/, приежеин'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пригнати
Смотреть что такое "пригнати" в других словарях:
пригнати — I див. приганяти I. II див. приганяти II … Український тлумачний словник
пригнати — 1 дієслово доконаного виду привести кудись пригнати 2 дієслово доконаного виду припасувати … Орфографічний словник української мови
поприганяти — I я/ю, я/єш і поприго/нити, ню, ниш, док., перех. Пригнати кого небудь (про багатьох); пригнати багатьох. || Доставити багато чого небудь по воді. II я/ю, я/єш, док., перех. Пригнати, припасувати багато чого небудь … Український тлумачний словник
пригнаний — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнати I. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнати II. || при/гнано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
безчиньнѣи — (2*) сравн. степ. к безчиньныи: нѣ(с) бещиннѣи скотины ти чл҃вкъ чл҃вче. ѥго же впадша в ровъ или заблужьша възвести и пригнати законъ повелѣваеть. (ἀτιμιώτερος) ГБ XIV, 104а; и ест҃во наше худое всѣ(х) и неразумнѣишее и бесчиннѣишее всѣ(х)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наганяти — я/ю, я/єш і рідко наго/нити, ню, ниш, недок., нагна/ти, нажену/, нажене/ш, док., перех. 1) Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого , що небудь. 2) Зганяючи, зосереджувати де небудь, збирати в одне місце. ||… … Український тлумачний словник
понаганяти — я/ю, я/єш і понаго/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Вигнати багатьох звідки небудь. 2) Пригнати одного за одним або групами куди небудь багатьох. 3) безос., розм. Нарости, утворитися (про ґулі, пухлини, набряки і т. ін.). 4) розм. Непомірно… … Український тлумачний словник
пригін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. пригнати I 1), приганяти. 2) діал. Загін (див. загін II 2)) … Український тлумачний словник
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови
квапити — (спонукати когось до швидкого виконання чого н., до пришвидчення якоїсь дії), покваплювати, поквапити; підганяти, підігнати, приганяти, пригнати, підстьобувати, підстьобнути, стібнути, підхльостувати, підхльоснути … Словник синонімів української мови
